Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бондаркова А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Бондаркова А. М. Зв’язок Gln27Glu поліморфізму гена β2 - адренорецептора з бронхіальною астмою [Електронний ресурс] / А. М. Бондаркова, Л. Н. Приступа, В. Г. Псарьова // Запорожский медицинский журнал. - 2016. - № 2. - С. 104-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2016_2_22 | ||
| 2. | 
Бондаркова А. М. Рівень контролю бронхіальної астми залежно від Gln27Glu-поліморфізму гена β2-адренорецептора [Електронний ресурс] / А. М. Бондаркова, Л. Н. Приступа, Ю. О. Картава, О. В. Тетерюк // Астма та алергія. - 2017. - № 1. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/astm_2017_1_9 | ||
| 3. | 
Приступа Л. Н. Клініко-генетичне фенотипування бронхіальної астми [Електронний ресурс] / Л. Н. Приступа, А. М. Бондаркова // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 3. - С. 59-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2017_21_3_11 Мета роботи - визначення фенотипів бронхіальної астми (БА) за допомогою кластерного аналізу на основі клінічних та генетичних ознак в українській популяції. Обстежено 195 хворих на БА. Діагноз БА встановлено на основі рекомендацій GINA (2016) та наказу № 868 від 08.10.2013 р. МОЗ України. Для оцінки контролю БА застосовували опитувальник ACQ-5. Функцію зовнішнього дихання (ФЗД) вивчали за допомогою діагностичного комплексу кардіоплюс (Україна) та результати оцінювали згідно з вітчизняними рекомендаціями. Всім пацієнтам проведено пробу на зворотність із використанням чотирьох інгаляцій сальбутамолу (400 мкг). Для проведення кластерного аналізу використано 24 перемінні і клініко-інструментальні, анамнестичні та генетичні параметри. Для проведення кластерного аналізу використовувалася програма SPSS-21. Визначення Gln27Glu (rs1042714) поліморфізму гена ADRB2 проводили за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції. Групу контролю для генетичного дослідження створили 95 практично здорових осіб без алергопатології. За допомогою кластерного аналізу виявлено 3 фенотипи БА: 1-й фенотип (кластер A, n = 81) - алергічна БА, яка виникає у молодому віці з частково контрольованим перебігом та хорошою відповіддю на інгаляційні глюкокортикостероїди (ІГКС) та beta | ||
| 4. | 
Приступа Л. Н. Оптимізація лікування хворих на бронхіальну астму залежно від Gln27glu поліморфізму гена ?2-адренорецептора [Електронний ресурс] / Л. Н. Приступа, А. М. Бондаркова, І. О. Макагонов // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. - 2017. - Т. 5, № 3. - С. 930–938. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_med_2017_5_3_12 Ефективність лікування БА залежить від чисельних факторів, серед яких важлива роль відводиться генетичним, зокрема Gln27Glu поліморфізму гена <$Ebeta sub 2>-адренорецепторів (ADRB2). Мета дослідження - оптимізувати лікування хворих на БА залежно від Gln27Glu поліморфізму гена ADRB2. Обстежено 195 хворих на БА. Залежно від дозування інгаляційних кортикостероїдів (ІКС) та <$Ebeta sub 2>-агоністів тривалої дії (БАТД) пацієнтів було розподілено на 2 групи: I - 164 пацієнти (низькі дози ІКС та БАТД) та II - 25 пацієнтів (середні дози ІКС та БАТД) із подальшим визначенням рівня контролю за опитувальником ACQ та показниками ОФВ1. За відсутності контролю підвищення дози ІКС та БАТД проводили згідно існуючих рекомендацій. Через 4 тиж хворих, у яких не було досягнено контролю БА, було розподілено на 2 групи: група A (35 хворих), яким додавали 24 мкг формотеролу, група B (36 хворих) - 18 мкг тіотропіуму броміду. Визначення Gln27Glu поліморфізму гена ADRB2 проводили за допомогою методу ПЛР. Статистичну обробку проводили за допомогою програми SPSS-21. Підвищення доз ІКС та БАТД сприяло зростанню рівня контролю у носіїв Gln27Gln- та Gln27Glu-генотипів I групи (p = 0,04 та p = 0,001), а у носіїв Glu27Glu-генотипу не спостерігалося позитивної динаміки (p = 0,2). У хворих II групи виявлено відсутність вірогідного зростання рівня контролю залежно від генотипів за Gln27Glu-поліморфізмом гена ADRB2. Після додавання формотеролу та тіотропіуму броміду встановлено вірогідне зростання рівня контролю у носіїв Gln27Gln-генотипу групи А (p = 0,048) та у носіїв Gln27Gln-, Gln27Glu- та Glu27Glu-генотипів групи Б (p = 0,033, p = 0,003 та p = 0,007). Висновки: доведено, що у носіїв Glu27Glu генотипу нижчий рівень контролю БА у порівнянні із носіями Gln27Gln та Gln27Glu генотипів. Призначення ІКС та БАТД у поєднанні із тіотропіумом бромідом у носіїв Glu27Glu генотипу є більш ефективним, ніж призначення формотеролу. | ||
| 5. |
Кмита В. В. Кластеризація хворих на бронхіальну астму із урахуванням генотипів за ВСІ1 поліморфізмом гена глюкокортикоїдного рецептора [Електронний ресурс] / В. В. Кмита, А. М. Бондаркова, Н. Ю. Поліщук, Ю. А. Попович, Р. С. Лісних, Л. Н. Приступа // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. - 2017. - Т. 5, № 3. - С. 964–973. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_med_2017_5_3_16 Актуальність роботи полягає у визначенні фенотипів бронхіальної астми (БА), що має важливе значення для вчасної діагностики та підбору базисної терапії серед даної когорти пацієнтів. Диференційований індивідуальний підхід до кожного пацієнта із БА надасть змогу покращити її контроль та є фінансово обгрунтованим. Мета роботи - проведення кластерного аналізу хворих на БА із її початком у дорослому віці, враховуючи BcI1 поліморфізм гена глюкокортикоїдного рецептора (ГР). Обстежено 187 хворих на персистуючу БА. Пацієнтам проводились всі необхідні клінічні, лабораторні й інструментальні методи обстеженні згідно критеріїв дослідження. Статистична обробка результатів проводилась за допомогою програми SPSS 21. Перший кластер (n = 69) склали переважно жінки (71 %), із початком захворювання у ранньому дорослому віці, переважно із нормальною масою тіла, обтяженим алергічним анамнезом, підвищеним рівнем еозинофілів крові та IgE, зниженням ОФВ | ||
| 6. |
Ковчун А. В. Механізми розвитку та клінічне значення анемії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Електронний ресурс] / А. В. Ковчун, В. В. Кмита, А. М. Бондаркова, Л. Н. Приступа // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. - 2018. - Т. 6, № 4. - С. 359–370. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_med_2018_6_4_4 Тривалий час хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) пов'язували з поліцитемією на фоні хронічної гіпоксії. Епідеміологічні дослідження останніх років демонструють, що у 17 - 24 % хворих ХОЗЛ присутня анемія та лише у 6 - 10 % - поліцитемія. Анемія у хворих на ХОЗЛ може бути спричинена супутньою патологією або патогенетично пов'язаною з основним захворюванням та може бути віднесена до анемії хронічного захворювання (АХЗ). Анемія є незалежним фактором вираженості диспное, зниження толерантності до навантаження і виживання пацієнтів. Ключову роль у розвитку АХЗ відіграє підвищений вміст гепсидину у сироватці крові, що виникає в результаті системного запалення та порушує абсорбцію заліза, а також призводить до секвестрації заліза в макрофагах. Дослідження механізмів виникнення даної анемії та визначення оптимальних шляхів її корекції може покращити якість життя, зменшити загальні витрати на лікування, зменшити непрацездатність та інвалідизацію. Результати власного дослідження демонструють, що 6,5 % хворих на ХОЗЛ мають залізодефіцитну анемію та 16,3 % - АХЗ. Хворі на ХОЗЛ із залізодефіцитною анемією мають вміст СЗ та феритину вірогідно нижчий у порівнянні із пацієнтами без анемії, еритроцитозу та з АХЗ. У групі хворих на ХОЗЛ з АХЗ виявлено нижчий вміст сироваткового заліза у порівнянні із хворими без анемії та еритроцитозу, одночасно із високим вмістом феритину, що був достовірно вищим у порівнянні із хворими інших груп. | ||
| 7. |
Качковська В. В. Трансформувальний фактор росту-β1 у хворих на бронхіальну астму: патогенетичні, клінічні та терапевтичні аспекти (огляд літератури та власні результати дослідження) [Електронний ресурс] / В. В. Качковська, А. В. Ковчун, А. М. Бондаркова, Л. Н. Приступа // Астма та алергія. - 2021. - № 2. - С. 34-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/astm_2021_2_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |